Через масовані російські удари та аварійні знеструмлення Київ годинами залишається без електрики та водопостачання. Тривалі відключення вибивають містян із звичного ритму життя та провокують хвилю чуток — від графіків подачі води до її можливої повної відсутності взимку.
Чого насправді чекати киянам, чому місто вже зараз частково залишається без води та до чого варто готуватися мешканцям під час зими, з’ясовував ТСН.ua.
Мета ворога — Київський енергетичний вузол
Про те, що росіяни намагатимуться залишити місто без водопостачання, неодноразово повідомляло військово-політичне керівництво України.
У жовтні–листопаді Путін узявся за реалізацію цих планів. Утім, почали росіяни з ударів по київських ТЕЦ, які внаслідок уражень потребують часу на відновлення генерації електроенергії, хоча генерувати тепло спроможні.
Логіка у ворога проста: немає світла — немає води. Системи електропостачання та водопостачання Києва тісно взаємопов’язані, тому місто не може функціонувати незалежно від об’єднаної енергосистеми. Тож противник знайшов уразливе місце — Київський енергетичний вузол за межами столиці.
Кияни здивувалися: у самому місті влучань не було, однак світло та вода раптово зникали.
«Росіяни почали бити по Київському енергетичному вузлу у Київській області. Тому, так, вибухів у місті не було чути, а у області вони були. Тільки за останні три дні РФ завдала серію ударів по Київському енергетичному вузлу, що спричинило серйозні наслідки — у Києві зникли світло та вода. Все це накладається: повторні удари, повторні відключення, відновлення, знову удари і знову відключення. Все це умисно пролонгується ворогом», — пояснюють ТСН.ua в КМДА.
Комунальникам вдалося на певний час відновити водопостачання у місті завдяки частковій стабілізації постачання електроенергії для об’єктів критичної інфраструктури, до якої належать і потужності «Київводоканалу». Проте ця стабілізація може бути нетривалою і порушуватися черговими російськими ударами.
«Ми мали днями суттєві перебої з водою. Чому саме так відбулося? Київ — велике місто, системи життєзабезпечення є централізованими, це принцип будівництва ще з радянських часів. Тому саме як по водопостачанню, так і по інших напрямках нами проводиться робота щодо резервного живлення, щодо можливості автономного існування таких систем. І якщо говорити про воду, саме завдяки вже попередньо проведеній роботі — а це 104 генератори, це 16 МВт збудованих електростанцій спеціально під водопостачання — дозволили нам у достатньо стислі терміни відновити воду в будинках киян», — заначив ТСН.ua Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА.
Він додає, що важливо розуміти, що резервна система за своєю суттю та функціоналом не може бути повноцінним дублером основного централізованого водопостачального комплексу. Але на випадок надзвичайних ситуацій вона цілком себе виправдовує, що вже неодноразово доведено на практиці.
«Навіть в умовах таких потужних обстрілів киянам протягом півдоби-доби, залежно від мікрорайону, повертали водопостачання. Це вдається за рахунок резервних джерел та цілодобової самовідданої роботи енергетиків, працівників водоканалу та усіх залучених комунальних служб», — зауважив Петро Пантелеєв.
Водночас у столичній мерії переконують, що опалювальний сезон у Києві розпочато: тепло отримують уже 45% житлових будинків. Опалювальний сезон стартував 2 листопада, а технологічний процес постачання теплоносія до будинків триває до 10 днів. Тобто з 12 листопада в оселях обіцяють тепло — за винятком випадків аварійних ситуацій.
Феномен Оболоні, яка залишається з водою
Водночас гарантувати, що ситуація з відсутністю водопостачання не повториться, наразі ніхто не може. Через російські атаки або аварійні знеструмлення можливі часткові (в окремих районах) відключення води. Вже у четвер, 5 листопада, це сталося в низці районів — вода знову зникла.
Заступник голови КМДА пояснив чому так відбувається. Та акцентує, що потужність більшої частини системи водопостачання і водовідведення Києва є такою, яку, грубо кажучи, генератори не тягнуть.
«От є дуже зрозумілий приклад: є Оболонський район, це понад 300 тисяч людей — це більше ніж у Житомирі, більше ніж у Чернігові, Сумах, це приблизно так як Вінниця. Там є можливість за рахунок специфіки водопостачання цього району за рахунок генераторів до 1 МВт забезпечувати резервне живлення для водопостачання. Там немає по суті проблем, тобто сам перехід на резервне живлення зайняв якийсь час, коли не було води, і Оболонський район, наприклад, постійно з водою», — пояснює Петро Пантелеєв.
Чому вода зникає навіть без влучань у місті
У мерії пояснюють, що унаслідок російських ударів виникає «просідання» в енергомережі, через що місто частково або повністю залишається без водопостачання.
Водопровідна система Києва має протяжність 4 тисячі кілометрів. За відсутності світла вода в місті зникає повністю. Потрібен час на запуск генераторів, відновлення необхідного тиску та заповнення системи. На це подекуди потрібно 2–3 години — за умови, що об’єкти водопостачання отримують електрику. Однак траплялися випадки, коли енергопостачання було відсутнє досить тривалий час.
«Коли через російські удари просідає електрика, ми не можемо покрити нею всю систему водопостачання — це дуже великий об’єм. Тому і зникає у місті вода. Коли виникає будь-яка аварійна ситуація, для переключення на дизельні генератори великої потужності потрібно мінімум пів години. Кожну станцію після знеструмлення треба обстежити, перевірити чи є там аварійне пошкодження, чи може вона далі працювати. Це роблять живі люди, а вони йдуть під час тривоги до укриття, тож у разі повторних атак час на перевірку затягується», — розповідають комунальники.
Генератори на об’єктах: чому автономне живлення не вирішує проблему повністю
У КМДА пояснюють, що у розпорядженні «Київводоканалу» є 104 генератори, встановлені на об’єктах малої потужності або окремих системах.
«Всі вони працюють. Ця техніка була придбана підприємством або надана в рамках міжнародного партнерства й допомоги. Ці 104 генератори є і вони працюють на локальних насосних станціях, забезпечують роботу окремих систем. А от для великих об’єктів, наприклад, водозабірних станцій потрібні набагато потужніші механізми», — зазначають у мерії.
Фахівці наголошують, що настільки потужне обладнання «Київводоканалу» неможливо запустити від звичайних генераторів, ще й враховуючи те, що на старті такі агрегати потребують більше потужності.
«Саме тому найбільш доцільним для роботи такого типу устаткування є будівництво для них окремих електростанцій», — пояснюють у КМДА.
Головне рішення — захист ППО
Водночас мер Києва наголошує, що навіть найпотужніші технічні рішення мають свої межі без належного прикриття з повітря.
«За такої інтенсивності нищівних атак ворога без захисту ключових об’єктів системами ППО відновлення, стабільна робота й взагалі існування цих об’єктів — під великим питанням! Бо коли прилітає одразу кілька ракет чи рій дронів, жодні захисні споруди з цим не впораються», — зауважив Віталій Кличко.