Кішка Клео має незвичайну зовнішність: на її мордочці поєднуються руді, білі та темні смуги, одне око блакитне, а інше — жовто-зелене. Однак справжнім сюрпризом для господарів стали відомості з ветеринарної документації, про які вони дізналися після того, як забрали тварину з притулку.
Про це пише Bored Panda.
Яку незвичайну особливість виявили у крові кішки
Родина прихистила Клео у грудні 2025 року в американському притулку North Shore Animal League of America. Переглядаючи медичні документи улюблениці, господарі натрапили на результати аналізу крові, згідно з якими приблизно 70% досліджених клітин мали жіночий набір статевих хромосом XX, а 30% — чоловічий XY.
У ветеринарній документації також зазначили інтерсекс-особливість розвитку статевої системи. Під час стерилізації тварині видалили чоловічі репродуктивні органи. Водночас ветеринари не виявили проблем із сечовивідною системою та не прогнозували довгострокових ускладнень, пов’язаних із цією особливістю.
Родина припускає, що Клео може бути генетичною химерою. Так називають організм, у якому співіснують клітини з різним генетичним набором, що походять від двох окремих запліднених яйцеклітин, які злилися на ранньому етапі розвитку ембріона.
Однак сам аналіз крові ще не доводить, що Клео є саме такою химерою. Серед інших можливих пояснень — кров’яний химеризм, коли різні клітинні лінії виявляють лише в крові, та мозаїцизм, за якого генетично відмінні клітини виникають з однієї заплідненої яйцеклітини. Щоб встановити точний механізм, потрібні додаткові дослідження інших тканин.
Чому у Клео різнокольорові очі та незвичайне хутро
Однією з найпомітніших особливостей кішки є повна гетерохромія — різне забарвлення райдужок. В одній з очей блакитна райдужка, в іншій — жовто-зелена. Така особливість зазвичай не впливає на зір тварини.
Як пояснює журнал Current Biology, незвичайне поєднання кольорів шерсті також не є самостійним доказом химеризму. У черепахових і триколірних котів помаранчеві та темні ділянки можуть формуватися через випадкову інактивацію однієї з двох Х-хромосом у різних клітинах шкіри.
Господарі також припускають, що на візерунок шерсті Клео могла вплинути соматична мутація — генетична зміна, яка виникає вже після запліднення і присутня лише в частині клітин. Проте це припущення поки не підтверджене окремим генетичним аналізом.
Цікаво, що у березні 2026 року науковці описали інший випадок котячого XX/XY-химеризму. Генетики дослідили кров, волосяні фолікули та слину триколірного кота й підтвердили наявність двох клітинних ліній у різних тканинах. Цей випадок показує, що справжній химеризм у котів можливий, але не підтверджує такий діагноз у Клео.
Незвичайні коти та генетичні відкриття — історії тварин
Генетична особливість, яка відповідає за руде забарвлення домашніх котів, залишалася загадкою для науковців понад 60 років. У жовтні 2026 року дві незалежні групи дослідників знайшли генетичний механізм появи рудої шерсті та пояснили, чому повністю рудих кішок набагато менше, ніж котів.
На японському острові Цусіма дослідники помітили у рідкісних леопардових котів незвично короткі хвости. Генетичний аналіз не підтвердив схрещування з домашніми тваринами, тому походження цієї незвичайної ознаки поки залишається загадкою.
А в Болівії генетики виявили новий вид дикої кішки, яку спочатку прийняли за звичайну домашню тварину. Незвичні пропорції морди, округлі вуха та плямисте забарвлення допомогли фахівцям розпізнати раніше невідомого представника котячих.