Український уряд хоче зобов’язати підприємства самостійно визначати, кого з працівників мобілізувати, а кого бронювати. Політолог Ігор Рейтерович вважає такий крок спробою влади зняти з себе відповідальність за непопулярні рішення. Експерт наголошує, що це створить серйозні морально-етичні проблеми для бізнесу.
Про це Рейтерович розповів в інтерв’ю Radio NV.
Бізнесу самому доведеться визначати, кого бронювати, а кого мобілізувати
Політолог пояснив, що у разі обмеженого бронювання працівників підприємство може опинитися перед необхідністю самостійно визначати, кого залишити працювати, а кого передати для мобілізації.
«Так виглядає, що є підприємство, на ньому є, наприклад, 100 працівників. Значить, ми на 90 працівників дамо броню, але 10 ви повинні відправити до армії. … Тобто такими діями, я так розумію, намагаються перекласти відповідальність конкретно на підприємство. Щоб вони самі на підприємстві обирали людей, яких треба буде відправити по мобілізації. Визначити, хто цими питаннями буде займатися і так далі», — висловив думку Рейтерович.
За його словами, за умови обмеженого бронювання підприємство фактично постає перед вибором: звільняти працівників або передавати їхні дані до мобілізаційного відділу чи ТЦК та СП, після чого з цими людьми починають працювати.
Експерт зазначив, що такий «хитрий хід» дає змогу перекласти ухвалення непопулярних рішень на керівників підприємств і водночас частково зняти відповідальність за них із влади.
На думку Рейтеровича, з морально-етичного погляду така практика має вкрай проблематичний вигляд.
«Тому що керівникам чи власникам підприємств (якщо це, наприклад, якийсь приватний бізнес) вирішувати, кого мобілізувати, кого залишити, це ж дуже складно. У всіх свої якісь моменти, родини, особливості. Ти фактично повинен визначати, який робітник для тебе є більш цінним порівняно з іншим. Треба наводити аргументи. А тут же почнуться відразу розмови, що „хтось заплатив, його не мобілізували, мене мобілізували“», — пояснив політолог.
Він зауважив, що такий підхід особливо сумнівний на тлі того, що досі залишаються невирішеними питання, пов’язані із СЗЧ, мобілізацією, а також із людьми, які не оновили свої дані та перебувають поза межами формальних процедур.
«А пробувати перекласти відповідальність знову на тих, хто ніде не ховається і робить все від себе належне, з точки зору роботи, наприклад, на якихось підприємствах, — це теж не надто вдала політика», — висловився Рейтерович.
Кабмін змінив правила бронювання від мобілізації — подробиці
Нагадаємо, напередодні Кабмін оновив правила бронювання:
-
для підприємств ОПК та енергетики базовий ліміт становить до 95% (безпосередньо залучених працівників бронюють повністю, понад 95% — за спецрішенням Міноборони чи Міненерго).
-
Створюється Координаційний центр із бронювання, який розглядатиме статус критичності та ліміти.
-
Органи влади мають 10 днів на перегляд критеріїв і перевірку компаній.
-
На оформлення погодженого ліміту в «Дії» дається 10 днів.
-
Після закінчення підвищеного ліміту відстрочки скасовують за п’ять днів.
-
Підставою для відмови у збільшенні ліміту може стати два і більше порушень військового обліку керівником за рік.
-
Крім того, до квоти тепер зараховують і працівників із власними підставами для відстрочки (наприклад, багатодітних).
Як заявляв прем’єр-міністр Сергій Корецький, висока зарплата і відсутність боргів автоматично не роблять підприємство критично важливим, а статус компанії тепер не дає безумовного права забронювати будь-яку кількість людей.
Адвокат Геннадій Капралов пояснив, що за новими правилами бронювання, підприємствам доведеться детально обґрунтовувати потребу в кожному конкретному фахівці, зокрема документально підтверджувати їхню залученість до виробництва чи ремонтних робіт, а в разі незгоди рішення можна оскаржити через адміністративну скаргу чи суд.