2 вересня (15 вересня), в православному календарі день пам’яті мученика Маманта. Мамант народився у християнській родині. Його батьками були Феодот і Руфіна, які сповідували християнську віру в часи, коли християни зазнавали переслідувань з боку Римської імперії.
За переказами, батько Маманта був ув’язнений за свою віру, а згодом помер. Його мати Руфіна також зазнала переслідувань і померла невдовзі після народження сина.
Осиротілого хлопчика взяла під опіку заможна християнка на ім’я Аммія. Вона виховала Маманта у вірі та дала йому християнське виховання.
Коли Мамант виріс, він відкрито сповідував християнство. За однією з версій житія, його почали переслідувати через відмову поклонятися язичницьким богам.
Юнака заарештували та привели до правителя. Від нього вимагали зректися Христа й принести жертву язичницьким богам. Проте Мамант залишився непохитним.
За переказами, його піддавали жорстоким катуванням, але він не відмовився від своєї віри. Саме тому в церковній традиції Мамант отримав звання мученика — людини, яка постраждала і загинула за сповідування християнської віри.
Церковне свято 2 вересня — день пам’яті святого Івана Постника, патріарха Царгородського
Майбутній святитель народився в Константинополі в небагатій родині. Його батьки не могли дати синові великої освіти чи статків, тому спочатку готували його до звичайного ремесла.
Однак Іван змалку відчував потяг до духовного життя. Він познайомився з ченцем-подвижником і почав жити поруч із ним, навчаючись молитви, стриманості та християнської мудрості.
Юнак дедалі більше прагнув присвятити себе Богові. Його життя вирізнялося суворим постом і самодисципліною. Саме завдяки цьому Івана згодом стали називати Постником.
Духовне життя Івана привернуло увагу Константинопольського патріарха Євтихія. Він побачив у молодому подвижнику людину, здатну служити Церкві, і висвятив його на диякона.
Іван продовжував вести просте та суворе життя, не прагнучи високого становища. Навпаки, він намагався уникати людської слави й відповідальних посад.
Проте церковне служіння поступово привело його до найвищої для тогочасного Константинополя духовної відповідальності.
582 року Івана обрали патріархом Константинопольським. За церковним переданням, він не хотів приймати цей високий сан і навіть прагнув утекти, щоб уникнути відповідальності. Однак після духовного знамення зрозумів, що має прийняти своє служіння.
Ставши патріархом, Іван не змінив свого способу життя. Він залишався суворим постником, багато молився і продовжував жити дуже просто.
Для нього патріаршество було не привілеєм, а передусім служінням Богові та людям.
Святий Іван прожив життя в пості, молитві та служінні людям. Він помер 595 року, після чого його почали шанувати як святителя.
Церковне свято в Україні 2 вересня за старим календарем
За старим календарем 2 вересня в Україні вшановували пам’ять пророка Самуїла. Самуїл змалку служив при храмі та ще юнаком почув Божий поклик. Згодом він став пророком і духовним наставником ізраїльського народу. Саме Самуїл помазав на царство Саула, а пізніше — Давида, майбутнього царя Ізраїлю та предка Ісуса Христа за тілом.
Прикмети 2 вересня
-
Ранковий туман — до теплої погоди; якщо туман довго не розсіюється — можливі опади.
-
Багато павутини — до теплої та тривалої осені.
-
Жовтіє листя на деревах — осінь уже вступає у свої права, а зима може прийти раніше.
Що не можна робити 2 вересня
2 вересня не слід нарікати на своє життя, долю чи труднощі. Наші предки вірили: якщо постійно скаржитися на те, що маєш, можна лише примножити свої негаразди. Тому день радили проводити спокійно, з вдячністю за те, що вже є.
Що можна робити 2 вересня
У народному календарі цей день називали Мамонтієвим — на честь святого мученика Маманта, якого Церква згадує 2 вересня. Особливе ставлення до святого склалося серед господарів, адже його вважали захисником овець і кіз. Люди молилися йому, просячи вберегти домашню худобу від хвороб, хижаків та інших небезпек.
Джерело: https://tsn.ua/other/iake-tserkovne-sviato-v-ukrayini-2-veresnia-3145478.html