На початку цього тижня росіяни завдали однієї з наймасштабніших ракетних атак по об’єднаній українській енергосистемі за останній рік. Через це з аварійними знеструмленнями упродовж тижня, зокрема, живе Київ та Київщина. У столиці майже відсутня власна генерація, тому мегаполіс залежить від центральної системи електропостачання. Графіки до Києва намагаються повернути, але це вдається зробити лише в деяких районах і тільки на кілька годин. Відтак напередодні зупинялася робота метрополітену та громадського електротранспорту, а також паралізувало і систему водопостачання: в окремих районах води у будинках не було близько доби.
Водночас у Раді цього тижня зареєстрували законопроєкт, який незалежно від форми правління багатоповерхівок допоможе містянам однаково готуватися до морозів. Як це працюватиме у містах, з якими основними викликами зіштовхнувся Київ у питаннях енергобезпеки та як до прийдешніх холодів готуються самі кияни, які ще добре пам’ятають холодну й темну минулу зиму — розбиралася кореспондентка ТСН Ірина Кондрачук.
«Намети ДСНС і генератори на паливі»: як готується до зими Троєщина
Троєщина — спальний масив на лівобережній околиці Києва. Тут мешкають 250 тисяч людей — це як населення цілого міста Житомир. Минула зима тут була надскладною: ворог знав, що цей район залежить від єдиного джерела енергопостачання — ТЕЦ, а отже робив і продовжує робити все, щоб висотки стояли без тепла, гарячої води та світла.
До прийдешньої зими місцеві висотки озброїлися генераторами, які заживили, зокрема, ліфти й насоси на воду. Це — міжнародна допомога, яку на баланс взяла керуюча компанія. Але дизель-агрегати періодично мовчать через брак пального.
Олександр Бурля, киянин: «Палива немає, збираємо кошти з людей для того, щоб заправити».
Олександр розповідає: досі разом із сусідами скидалися на пальне по пів тисячі гривень на місяць. Але тепер збиратимуть по дві тисячі, бо ціни зростають. Організовуються самі — поки все тримається на довірі до ініціаторів. На останніх зборах будинку впритул до морозів понад сотня мешканців вийшла, аби об’єднатися в ОСББ.
Втім, у сусідній 25-поверхівці до голови діючого ОСББ — через усвідомлення власної безвиході — вже шикуються черги з мешканців інших будинків із проханням очолити і їхні ОСББ також.
Михайло Візеренко, голова ОСББ у м. Київ: «Це ж треба було влітку все робити. У минулому році була ця історія, і в цьому ж році повторилася: люди просять, щоб йшов головою, тільки коли починаються холоди».
Пані Ірина працює в такому будинку консьєржкою. Сама живе неподалік — і різницю між ОСББ та звичайним будинком відчуває на власному прикладі. На роботу з дому вона принесла все, що було в холодильнику.
Ірина, консьєржка: «У мене взагалі два дні вже майже… Вчора дали на 3 години світло. Я все сюди принесла, щоб не пропали продукти».
Колись вона мріяла створити ОСББ і у своєму будинку-гостинці, але через борги сусідів від ідеї відмовилася: зізнається, що тепер під час знеструмлень їй легше залишатися на роботі.
Енергонезалежність за мільйони гривень: автономний будинок 24/7
Оренда у висотці з діючим ОСББ вже подорожчала вдвічі — 15 тисяч гривень проти 8 тисяч у сусідніх будинках. Люди готові переплачувати, адже під час знеструмлень тут працюють ліфти, у квартирах є вода та інтернет, є освітлення в під’їзді, камери відеоспостереження, підігрів підлоги біля входу і навіть кавомашина у холі.
Михайло Візеренко, голова ОСББ у м. Київ: «10 годин ми працюємо на інверторі. Дві години ми працюємо на генераторі: він автоматично заряджає батареї і заживлює будинок. Люди не бачать перемикання. Будинок працює, одним словом, 24/7».
В умовах війни це вже третій генератор у цьому дворі. На попередні два меншої потужності мешканці скидалися самотужки, а цей — подарунок благодійників. Частину грошей (близько 300 тисяч гривень) на енергонезалежні заходи компенсувала держава за програмою «СвітлоДім», ще частину — за програмою «30 на 70» — місто. Загалом альтернативне живлення коштувало будинку понад 2 мільйони гривень.
Проте для злісних боржників у будинку діють суворі правила.
Михайло Візеренко, голова ОСББ у м. Київ: «Всім не догодиш. Єсть такі люди, їм не подобається це все, що зараз є. Щоб поїхати в ліфті — треба піднести свій ключик, який прописаний номером квартири. Ти пікнув на зчитувач і натиснув свій поверх — і ти поїхав. Боржники — відключені, вони ходять сходами. І так само з сміттєвими баками. Це ми всі колективно прийняли рішення, весь будинок за це проголосував».
Межі автономії, водоканал та майбутнє скасування мораторію на тарифи
Але є межа, яку навіть найактивніше ОСББ перетнути не в змозі — це міська вода і тепло. Коли тиск у центральній мережі падає, то навіть із резервним живленням крани порожніють.
Тому на великих об’єктах водоканалу місто зводить додаткові пів сотні мегават потужностей, а на малих встановлює понад 100 генераторів (це ще плюс 11 мегават). У мерії пояснюють: саме це дозволило повернути воду в домівки після останнього знеструмлення подекуди за пів доби-добу.
Петро Пантелеєв, в. о. першого заступника голови КМДА: «Проєкт з будівництва електростанцій забезпечить резервне живлення системи водопостачання. І вона може і буде працювати у разі відключень. Але вона не зможе підмінити штатну систему енергозабезпечення об’єктів водопостачання».
Так само і з теплом: місто та держава планують запустити 13 об’єктів резервного теплопостачання. Але повністю і швидко замінити енергосистему, яка будувалася десятиліттями ще за радянських часів, неможливо. Експерти пояснюють: щоб мережі не розсипалися, їх треба капітально модернизувати, а для цього потрібні гроші. Через мораторій, який діє від початку війни, підняти тарифи поки неможливо.
Михайло Лук’яник, експерт у галузі центрального теплопостачання ГО «Екоклуб»: «Можна дати і операторам більшу свободу дій, і змінити систему тарифоутворення, яка б мотивувала їх до модернізації системи. Сідаємо за стіл і домовляємося: оператори кажуть, які їм рішення зараз треба, на що вони можуть піти, а держава каже, з огляду на вимоги ЄС, на що вона готова йти».
На вимогу ЄС профільне міністерство готується мораторій на тарифи на енергоносії скасувати, тож ціни в платіжках можуть зрости вже наступного року. А щоб це не стало шоком, мешканців закликають користуватися програмами енергоефективності. Заради цього збираються відкрити доступ до грантів не лише ОСББ, а й усім багатоквартирним будинкам — відповідний законопроєкт уже зареєстрований у парламенті.
Наталія Козловська, заступниця міністра інфраструктури України: «Перше проблемне питання, яке нам необхідно зробити — це визначити будинок як юридичну особу. Вони матимуть можливість скористатися програмами, проєктами, пільгами і таке інше, які існують у містах, тому що вони є юридичною особою і мають можливість кудись отримати цю допомогу».
На цю ж юридичну особу можна буде реєструвати і прибудинкову землю. На це рішення дуже чекає голова ОСББ Михайло: тоді його будинок зможе оформити територію двору, а з нею — і дозвіл на власну свердловину та котельню.
Такими стратегічними підходами кияни доводять: блекаут можна здолати, якщо сусіди в будинку стають єдиною командою.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ГЕНЕРАЛ ДУКА В СУДІ: шок-заяви! КОЛАПС У КИЄВІ й анонс від ТРАМПА | ТСН 20:00 6 листопада