У понеділок Верховна Рада зібралась після майже місячної перерви. Пленарний тиждень почали на день раніше за стандартний графік, бо уряд просив, щоби нардепи хоч трохи швидше взялись за розгляд термінових законопроєктів. Зараз від ухвалення тих законів, які Україна пообіцяла ЄС та МВФ, залежить, чи отримає держава майже 29,5 мільярда доларів міжнародної допомоги.
Таких законопроєктів зараз назбиралось загалом чотири десятки. З деякими Рада зволікала з політичних причин, деякі лякають самих депутатів. Однак тепер додалась ще одна перешкода: часті тривоги буквально паралізують роботу парламенту.
Чому депутати не хочуть працювати в укритті та які особливості архітектури будівлі Ради є причиною їхніх страхів — у матеріалі кореспондентки ТСН Марії Васильєвої.
Робота під землею: чому нардепи не затримуються в укритті
Голосувати незважаючи на тривоги, або ховатись у підземних приміщеннях чи навіть у метро: Верховна Рада шукає спосіб продовжувати роботу під час постійних тривог у столиці. Небезпека справді існує. Над залою засідань — величезний скляний купол, а в центрі — гігантська скляна люстра. Отже, залишатись у залі занадто ризиковано.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук: «У Києві оголошено повітряну тривогу, оголошується перерва в засіданні…»
Будівля Верховної Ради, спроєктована за радянських часів, має чимало підземних приміщень. Але не такого розміру, щоби умістити понад 400 людей. І все ж спробу організувати роботу під землею зробили: у кілька приміщень, розташованих поруч, знесли стільці та нашвидкуруч зробили систему голосувань через смартфони. Однак, як виявилось, лише 205 нардепів готові працювати в таких умовах. Бо, наприклад, опозиційним фракціям не вподоби відсутність трансляції засідання, яку технічно складно звідси організувати.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк: «Деякі народні депутати спускались, тестували цю систему, вона працює. Можна було б спуститись і продовжити приймати рішення в інтересах своєї країни. Але всі ці інновації, ІТ-рішення і все інше, і навіть 350 стільчиків, які знесли вниз у різні кімнати (тому що там різні кімнати, просто відчиняються двері і депутати сидять там як горобчики та голосують) — нічого з цього не сталось. Досі жодного результативного голосування там проведено не було».
Тож поки що депутати працюють у коротких проміжках між тривогами. А коли звучить сирена — розходяться.
Затримка допомоги та вимоги ЄС і МВФ
А поспішати є куди. Україна — у гострій фінансовій скруті. Оборона стала дорожчою, а руйнування промислових підприємств, бізнесів та логістичних шляхів для експорту дуже боляче вдарило по доходах державної скарбниці. Станом на вересень це 70 мільярдів гривень недоотриманих податків.
Але є ще одна несприятлива обставина — затримка міжнародної допомоги, яка прив’язана до євроінтеграційних та інших реформ. Йдеться про ухвалення законів, які Україна пообіцяла ЄС, МВФ, Світовому банку, але з виконанням взятих зобов’язань зволікає. Знаючи улюблене українське «не на часі», європейці та МВФ прив’язали до кожного із законів суму траншу і перераховують гроші лише коли обіцянку виконано.
Міністр фінансів Сергій Марченко: «Ми, новий уряд, зіткнулись з проблемою виконання міжнародних зобов’язань, які накопичились ще з 2025 року. Як наслідок — недоотримання зовнішньої допомоги в достатніх обсягах. Зокрема, затримка макрофінансової допомоги в обсязі 4,25 млрд доларів, яку ми мали отримати ще в серпні-вересні, рівноцінна півтора місяця доходів держбюджету від сплати податків бізнесом. Тобто це суттєвий ресурс, який ми недоотримали, і тому у нас є певні проблеми».
А загалом недоотримали 29,5 мільярда доларів, каже міністр фінансів. Щоби розблокувати ці кошти, уряд наполегливо переконував депутатів ухвалити хоча б ті півтора десятка критично важливих законопроєктів, з ухваленням яких або спізнились, або дедлайни вже переносили. До 14 жовтня Україна зобов’язалась остаточно ухвалити закон про оподаткування посилок, через який роками тривали суперечки.
А в понеділок Рада вже ухвалила закон про право нацменшин здобувати освіту рідною мовою. Це — результат компромісу з Угорщиною, яка у відповідь пообіцяла не блокувати відкриття переговорних кластерів для України в євроінтеграційному процесі.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 13 жовтня | ТАЄМНА УГОДА Трампа і РФ! СУД за Потоки! САБОТАЖ у Раді