Українці можуть зарахувати окремі періоди життя до свого страхового стажу для призначення пенсії, навіть не перебуваючи на офіційній роботі.
Законодавство передбачає два конкретні випадки, коли непрацюючі громадяни накопичують стаж. Проте в кожному з них є суворі вимоги та важливі юридичні нюанси.
Про це йдеться у матеріалі ТСН.ua.
Випадок 1: Догляд за дитиною до 3 років
Період перебування в декретній відпустці зараховується до страхового стажу одного з батьків (зазвичай матері).
Основні умови для зарахування:
-
Батько чи мати в цей період не працювали офіційно (перебували у відпустці по догляду за дитиною);
-
Отримували державну допомогу при народженні дитини або по догляду за нею.
Як підтвердити: Цей період зараховується до пенсійної справи на підставі свідоцтва про народження дитини.
Випадок 2: Догляд за особою з інвалідністю або літньою людиною
Стаж також можна накопичувати, доглядаючи за немічним родичем чи близькою людиною (ступінь спорідненості при цьому значення не має).
За кого зараховується стаж:
-
за особою з інвалідністю I групи;
-
за дитиною з інвалідністю;
-
за особою похилого віку, яка досягла 80 років;
-
за людиною, молодшою 80 років, але яка потребує постійного стороннього догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).
Вимоги до особи, яка здійснює догляд:
-
Повинна бути працездатного віку (не пенсіонер) та не мати власної інвалідності;
-
Не повинна бути офіційно працевлаштована у цей період;
-
Повинна оформити та отримувати в органах соцзахисту щомісячну компенсацію за надання послуг з догляду на непрофесійній основі (на підставі особистої заяви).
Компенсацію від органів соцзахисту повинен отримувати саме доглядач, а не людина, яка потребує догляду (як-от надбавка на догляд до пенсії чи допомога по інвалідності для самого хворого). Якщо виплату оформлено на самого підопічного — страховий стаж для доглядача зарахований не буде.