Арктичні річки Аляски зіткнулися з серйозною екологічною проблемою: раніше кришталево чисті водойми у віддаленому хребті Брукс забарвлюються у каламутний помаранчевий колір через масове виділення часток заліза. Ці частинки задихають рибу та знищують комах, що ставить під загрозу весь харчовий ланцюжок регіону.
Про те, як саме танення тисячолітнього замороженого ґрунту запускає руйнівний процес «іржавіння» диких водойм, пише Popular Science.
Чому річки Аляски покриваються іржею
Дослідники з’ясували, що зміна клімату змушує Аляску нагріватися у два-три рази швидше за глобальний середній показник, що призводить до танення вічної мерзлоти та запускає два абсолютно різні хімічні процеси на різних висотах:
-
Кислотний дренаж на високогір’ї: у гірських районах проблема починається в скелястому ґрунті, що містить пірит, відомий як «золото дурнів». Через танення мерзлоти мінерали вперше за тисячі років контактують із киснем та водою, внаслідок чого пірит розпадається на залізо та сірку, утворюючи сірчану кислоту й токсичні метали. Коли ця збагачена залізом вода змішується з киснем на поверхні, залізо перетворюється на схожі на іржу частинки, які забарвлюють річки.
-
Мікробне дихання в низинах: у нижніх екосистемах ландшафт вкритий водно-болотними угіддями, де у перезволожених ґрунтах катастрофічно бракує кисню. Замість кисню місцеві мікроби (переважно бактерії) починають споживати залізо з ґрунту. Вони перетворюють його на водорозчинну форму, яка просочується в струмки й миттєво іржавіє, щойно контактує з насиченою киснем поверхневою водою.
Наслідки для екосистеми та прогнозування катастрофи
Дрібні залізисті частинки здатні залишатися у зваженому стані у воді на відстані понад 60 миль, створюючи величезні загрози для природи та людей:
-
Іржа повністю покриває водорості та порушує популяції комах, позбавляючи річкових мешканців джерела їжі.
-
Токсичні метали забивають зябра риб, що вже зараз негативно впливає на лососів в Алясці та Канаді, які критично залежать від гравійного дна для нересту.
-
Танення мерзлоти перетворює ґрунт на багнюку, яка руйнує житла людей, дороги й трубопроводи, а також загрожує популярному туристичному фіорду Трейсі-Арм.
Науковці також виявили ефект затримки: залізо, вивільнене під час літнього танення, вимивається в річки лише наступного року, що дає змогу за температурами ґрунту прогнозувати майбутню якість води. Співавтор дослідження Тім Лайонс наголошує, що цей процес неможливо зупинити після його початку, проте прогнозування допоможе вчасно попередити людей нижче за течією та захистити найбільш вразливі екосистеми.
Нагадаємо, льодовик Судного дня — найбільший в Антарктиді і один із найнебезпечніших кліматичних об’єктів планети — стоїть на порозі втрати свого крижаного шельфу. За прогнозами, шельф майже напевно відколеться 2026 року — і тоді ніщо не стримуватиме сповзання в океан льоду, здатного підняти рівень води на 65 сантиметрів.